німина
НІМИНА, и, ж., діал. Тварина. - Ти гадаєш, небоже, що то мала робота сімсот овець! Адже то живе, то кожде [кожне] свій розум має. Невеликий розумець - звичайно німина, - а все-таки такий, як бог йому дав (Фр., IV, 1950, 25); - От що то раз щирий сторож [пес]. Нібито німина, а розуміє християнина краще, ніж якась людина (Круш., Буденний хліб.., 1960, 264).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | німина | німини |
Родовий | німини | німин |
Давальний | німині | німинам |
Знахідний | німину | німин |
Орудний | німиною | німинами |
Місцевий | на/у німині | на/у німинах |
Кличний | німино | німини |