ніяковіти
НІЯКОВІТИ, ніяковію, ніяковієш, недок. Робитися, ставати ніяковим; приходити в стан зніяковіння; конфузитися. Не раз ніяковіла вона перед односельцями за своїх відлюдкуватих, неподільчивих опікунів (Гончар, Таврія, 1952, 61); Андрій помітно ніяковів, бо ж він уперше виступає перед людьми як комсомолець (Кир., Вибр., 1960, 347); Побачивши мене, Марія ніяковіла (Ткач, Жди.., 1959, 63).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ніяковію | ніяковіємо |
2 особа | ніяковієш | ніяковієте |
3 особа | ніяковіє | ніяковіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ніяковітиму | ніяковітимемо |
2 особа | ніяковітимеш | ніяковітимете |
3 особа | ніяковітиме | ніяковітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ніяковів | ніяковіли |
Жіночий рід | ніяковіла | |
Середній рід | ніяковіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ніяковіймо | |
2 особа | ніяковій | ніяковійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ніяковіючи | |
Минулий час | ніяковівши |