об'їзд
ОБ'ЇЗД, у, ч. 1. Дія за знач. об'їжджати11-3. Мировий поїхав далі в об 'їзди по волості (Н.-Лев., IV, 1956, 166); Він повертався додому з далекого об 'їзду по області (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 266).
@ Їхати (везти і т. ін. ) в об'їзд - їхати довшою дорогою, об'їжджаючи щось. Галя навмисне повела машину в об 'їзд, щоб довше їхати (Коз., Нові Потоки, 1948, 267); [Ватутін:] Ще раз повезеш в об 'їзд - пошлю в інтенданти. [Тимко:] Навпростець не можна... Прострілюється! (Дмит., Драм. тв., 1958, 105).
2. Місце, по якому об'їжджають або можна об'їхати що-небудь. Скрізь об 'їзди, все перекопане, зрите, наче тут недавно йшла війна (Кучер, Трудна любов, 1960, 198).
3. заст. Група вершників-дозорців; кінна варта, кінний патруль.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | об'їзд | об'їзди |
Родовий | об'їзду | об'їздів |
Давальний | об'їздові, об'їзду | об'їздам |
Знахідний | об'їзд | об'їзди |
Орудний | об'їздом | об'їздами |
Місцевий | на/у об'їзді | на/у об'їздах |
Кличний | об'їзде | об'їзди |