обеззброювати
ОБЕЗЗБРОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗЗБРОЇТИ, ою, оїш, док., перех. 1. Відбирати зброю у кого-небудь. Матроси.. за одну мить обеззброюють обера й інтенданта, в 'яжуть кабелем руки й ноги (Кучер, Голод, 1961, 130); Налетівши на військову команду, турбаївці миттю обеззброїли її й перев 'язали (Гончар, Таврія, 1952, 194).
2. перен. Діями, поведінкою, словами і т. ін. робити неспроможним чому-небудь протидіяти, що-небудь заперечувати. Сміялися всі, крім анархістів. Сміх завше обеззброює (Ю. Янов., І, 1958, 197); Багато гірких хвилин довелось пережити Каргатові. Але невдача не обеззброїла його, не відбила охоти працювати далі (Шовк., Інженери, 1956, 285); // Заспокоюючи, привертаючи до себе, вгамовувати чиє-небудь роздратування або упередженість. Хома опинився спереду всіх і простягнув йому руку, обеззброюючи Максима своєю широкою усмішкою (Рибак, Час.., 1960, 771); Вона заворожила, приборкала, обеззброїла мене своєю чистотою, своєю ясністю, своєю гордою незайманістю (Речм., Твій побратим, 1962, 174).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обеззброюю | обеззброюємо |
2 особа | обеззброюєш | обеззброюєте |
3 особа | обеззброює | обеззброюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обеззброюватиму | обеззброюватимемо |
2 особа | обеззброюватимеш | обеззброюватимете |
3 особа | обеззброюватиме | обеззброюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обеззброював | обеззброювали |
Жіночий рід | обеззброювала | |
Середній рід | обеззброювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обеззброюймо | |
2 особа | обеззброюй | обеззброюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обеззброюючи | |
Минулий час | обеззброювавши |