обкиданий
ОБКИДАНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкидати1. В хату всунувся Йонька, весь обкиданий снігом, а з ним якийсь чоловік у башлику (Тют., Вир, 1964, 523); Материна торба з-під насіння чорна,.. обкидана по краях чорно-червоною заполоччю (Кос., Новели, 1962, 100); * Образно. Його засушене обличчя хоч зараз вставляй у рамку мучеників, коли б не псували всього виразу недобрі і неспокійні очі, обкидані грубими петлями прожилок (Стельмах, І, 1962, 364).
ОБКИДАНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкидати2. Меланія, Тимофіївна стояла в обкиданому березовою лісою закутку (Десняк, Опов.., 1951, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обкиданий | обкидана | обкидане | обкидані |
Родовий | обкиданого | обкиданої | обкиданого | обкиданих |
Давальний | обкиданому | обкиданій | обкиданому | обкиданим |
Знахідний | обкиданий, обкиданого | обкидану | обкидане | обкидані, обкиданих |
Орудний | обкиданим | обкиданою | обкиданим | обкиданими |
Місцевий | на/у обкиданому, обкиданім | на/у обкиданій | на/у обкиданому, обкиданім | на/у обкиданих |