обкидати
ОБКИДАТИ1 див. обкидати1.
ОБКИДАТИ2 див. обкидати2.
ОБКИДАТИ1, аю, аєш, недок., ОБКИДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закидати з усіх боків чим-небудь. Люди були немов наркотизовані, - вони ходили від ятки до ятки,.. обкидали один одного паперовою січкою (Л. Укр., III, 1952, 621); Коні важко йшли вскач на гору, обкидаючи один одного відталою землею з-під копит (Ле, Опов. та нариси, 1950, 25); Ромка люто відбивала напад, хоч її вже оточили й обкидали незліпленим снігом (Сміл., Сашко, 1957, 23); // Накидати щось навколо кого-, чого-небудь. Замість сіней Пилип зробив сяку-таку примостку, обкидавши зокола гноєм (Мирний, III, 1954, 20); Андрій.. засунув знов горнятко, обкидав його жаром і мовчки осміхався (Коцюб., II, 1955, 21).
@ Обкидати (обкидати) болотом (брудом і т. ін .) - несправедливо ганьбити, обмовляти кого-небудь. Ганьбити міг він всіх, бо був великим патріотом, умів балакати, кричать і обкидати всіх болотом (Мак., Вибр., 1954, 366); [Юрко:] Дівчина в запалі образила його, і він ладен зараз же обкидати її брудом! (Мам., Тв., 1962, 255); Обкидати (обкидати) [найгіршими і т. ін. ] словами (епітетами і т. ін. ) кого - недоброзичливо висловлюватися про кого-небудь; лаяти когось. Начко, .. вперши безтямний погляд у мигаючі перед ним різнобарвною хвилею пари, обкидав Регіну найгіршими епітетами (Фр., VI, 1951, 243); Хоча Левко обкидає Христину в думках непотрібними словами, але до нього десь від панського ставу наближається дівоче обличчя (Стельмах, І, 1962, 152).
2. Густо обшивати, обробляти нитками краї чого-небудь (хусточки, коміра і т. ін.); обметувати. Обкидай комір заполоччю (Сл. Гр.).
ОБКИДАТИ2, аю, аєш, недок., ОБКИДАТИ, аю, аєш і ОБКИНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Відкидати щось кругом, з усіх боків чого-небудь. Обкинь сніг коло кошари, щоб можна було випустить овечки на двір (Сл. Гр.).
2. чим. Обхоплювати, оточувати, огороджувати з усіх боків чим-небудь. Кілька робітників кінчили довгі на п 'ять сажнів розсадники й обкидали їх дошками (Кобр., Вибр., 1954, 122); - Мислити він не вміє, та й нащо це йому? Зате він вміє.. обкинути певну територію колючим дротом (Гончар, Тронка, 1963, 111).
@ Обкидати (обкинути) поглядом (оком, зором) - оглядати. - Карту! - гукнув Колісник.., обкидаючи ..поглядом усю вокзалію (Мирний, III, 1954, 273); - Се наша Тухольщина, наш рай! - сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (Фр., VI, 1951, 25).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкидаю | обкидаємо |
2 особа | обкидаєш | обкидаєте |
3 особа | обкидає | обкидають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обкидав | обкидали |
Жіночий рід | обкидала | |
Середній рід | обкидало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкидаймо | |
2 особа | обкидай | обкидайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | обкидавши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкидаю | обкидаємо |
2 особа | обкидаєш | обкидаєте |
3 особа | обкидає | обкидають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкидатиму | обкидатимемо |
2 особа | обкидатимеш | обкидатимете |
3 особа | обкидатиме | обкидатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обкидав | обкидали |
Жіночий рід | обкидала | |
Середній рід | обкидало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкидаймо | |
2 особа | обкидай | обкидайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обкидаючи | |
Минулий час | обкидавши |