обкурювання
ОБКУРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обкурювати. Обкурювання з допомогою димових куп є простим загальнодоступним методом захисту рослин від заморозків (Колг. Укр., 2, 1962, 25); Фумігація, або обкурювання, полягає в знищенні шкідників отруйною парою чи газами (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обкурювання | обкурювання |
Родовий | обкурювання | обкурювань |
Давальний | обкурюванню | обкурюванням |
Знахідний | обкурювання | обкурювання |
Орудний | обкурюванням | обкурюваннями |
Місцевий | на/у обкурюванні | на/у обкурюваннях |
Кличний | обкурювання | обкурювання |