обмежувальний
ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який передбачає обмеження чогось; признач. для обмеження чого-небудь. При підгонці пересувного хомута довжину хомута змінюють шляхом укорочення або подовження обмежувального ременя (Конярство, 1957, 181).
2. Який не охоплює чого-небудь повністю, у всьому об'ємі; обмежений у якомусь відношенні. Обмежувальне тлумачення закону.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обмежувальний | обмежувальна | обмежувальне | обмежувальні |
Родовий | обмежувального | обмежувальної | обмежувального | обмежувальних |
Давальний | обмежувальному | обмежувальній | обмежувальному | обмежувальним |
Знахідний | обмежувальний, обмежувального | обмежувальну | обмежувальне | обмежувальні, обмежувальних |
Орудний | обмежувальним | обмежувальною | обмежувальним | обмежувальними |
Місцевий | на/у обмежувальному, обмежувальнім | на/у обмежувальній | на/у обмежувальному, обмежувальнім | на/у обмежувальних |