обмирати
ОБМИРАТИ, аю, аєш, недок., ОБМЕРТИ, обімру, обімреш, док. 1. Втрачати свідомість; непритомніти. Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати, то він.. і плаче, і сам людей лає (Вовчок, І, 1955, 127).
2. розм. Ціпеніти, втрачати здатність рухатися від якого-небудь сильного або несподіваного відчуття, зворушення; завмирати. Горпина, слухаючи прокльони дідові, обмирала з страху (Мирний, І, 1954, 285); Він обмирав увесь, здригаючись на згадку про кошмарну смерть Мусія й Мацька (Козл., Ю. Крук, 1957, 424); Раптом подався [становий] постаттю вперед і пронизливо гострими очима вп 'явся в стоголовий натовп. Усі так і обмерли (Головко, II, 1957, 342).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмираю | обмираємо |
2 особа | обмираєш | обмираєте |
3 особа | обмирає | обмирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмиратиму | обмиратимемо |
2 особа | обмиратимеш | обмиратимете |
3 особа | обмиратиме | обмиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обмирав | обмирали |
Жіночий рід | обмирала | |
Середній рід | обмирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмираймо | |
2 особа | обмирай | обмирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обмираючи | |
Минулий час | обмиравши |