обникувати
ОБНИКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНИКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Обходити скрізь, оглядаючи кого-, що-небудь, шукаючи когось, щось. Сергій-оператор.. неповагом кружляє довкола клубу, обникує, оглядає його то з фасаду, то з причілка (Гончар, Циклон, 1970, 132); Тимко з Марком обникали весь хутір, але квартири не знайшли (Тют., Вир, 1964, 467).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обникую | обникуємо |
2 особа | обникуєш | обникуєте |
3 особа | обникує | обникують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обникуватиму | обникуватимемо |
2 особа | обникуватимеш | обникуватимете |
3 особа | обникуватиме | обникуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обникував | обникували |
Жіночий рід | обникувала | |
Середній рід | обникувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обникуймо | |
2 особа | обникуй | обникуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обникуючи | |
Минулий час | обникувавши |