обойма
ОБОЙМА, и, ж. 1. військ. Металева рамка для кількох патронів, за допомогою якої їх одночасно вставляють у магазинну коробку гвинтівки, пістолета і т. ін. Нагнувшись, підняв [Моргуненко] із землі заіржавлену обойму, набиту патронами (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 20); // Патрони, вставлені у таку рамку. Він узяв з грузовика гвинтівку, перевірив затвор, заклав обойму патронів і.. мовчки пішов по вулиці в бій (Ю. Янов., І, 1958, 204).
2. спец. Кільцевидна деталь машини, механізму, в яку вкладаються дрібніші деталі для їх закріплення в певному положенні і т. ін. Щоб останні [ролики] не терлись один об одного, їх складають в обоймі.., яка інакше називається сепаратором (Фрез. справа.., 1957, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обойма | обойми |
Родовий | обойми | обойм |
Давальний | обоймі | обоймам |
Знахідний | обойму | обойми |
Орудний | обоймою | обоймами |
Місцевий | на/у обоймі | на/у обоймах |
Кличний | обоймо | обойми |