обрядовість
ОБРЯДОВІСТЬ, вості, ж. Система культових або звичаєвих обрядів. Батько сам молився довго й голосно, а часто висміював у своїх анекдотах попів і обрядовість (Думки про театр, 1955, 29); Радянська святковість і обрядовість не тільки прикрашає побут трудящих, а й служить важливим засобом комуністичного виховання (Нар. тв. та етн., 5, 1964, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обрядовість | обрядовості |
Родовий | обрядовості, обрядовости | обрядовостей |
Давальний | обрядовості | обрядовостям |
Знахідний | обрядовість | обрядовості |
Орудний | обрядовістю | обрядовостями |
Місцевий | на/у обрядовості | на/у обрядовостях |
Кличний | обрядовосте | обрядовості |