обрізаний
ОБРІЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обрізати. З конверта випала фотокартка, красиво зубчиками обрізана (Сенч., Опов., 1959, 42); З недавно обрізаних гілок час від часу зривались і падали на тротуар великі краплі соку (Томч., Готель.., 1960, 287); Завтра зверни увагу на "Свет и тени" - то мої. Не знаю, правда, чи вийдуть ще, може, цензура не пустить, хоч вони й обрізані редактором (Коцюб., III, 1956, 167).
2. у знач. прикм. Підданий обрядові обрізання. Корабель був повний добра. Було там і золото ,.. і діти християнські обрізані (Панч, Гомон. Україна, 1954, 20).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обрізаний | обрізана | обрізане | обрізані |
Родовий | обрізаного | обрізаної | обрізаного | обрізаних |
Давальний | обрізаному | обрізаній | обрізаному | обрізаним |
Знахідний | обрізаний, обрізаного | обрізану | обрізане | обрізані, обрізаних |
Орудний | обрізаним | обрізаною | обрізаним | обрізаними |
Місцевий | на/у обрізаному, обрізанім | на/у обрізаній | на/у обрізаному, обрізанім | на/у обрізаних |