обскурантський
ОБСКУРАНТСЬКИЙ, а, е, книжн. Власт. обскурантові, обскурантам; перейнятий обскурантизмом. Навіть консервативно настроєні письменники були невдоволені обскурантською лінією журналу ["Домашняя беседа"] (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 589).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обскурантський | обскурантська | обскурантське | обскурантські |
Родовий | обскурантського | обскурантської | обскурантського | обскурантських |
Давальний | обскурантському | обскурантській | обскурантському | обскурантським |
Знахідний | обскурантський, обскурантського | обскурантську | обскурантське | обскурантські, обскурантських |
Орудний | обскурантським | обскурантською | обскурантським | обскурантськими |
Місцевий | на/у обскурантському, обскурантськім | на/у обскурантській | на/у обскурантському, обскурантськім | на/у обскурантських |