обстригати
ОБСТРИГАТИ, аю, аєш, недок., ОБСТРИГТИ, ижу, ижеш; мин. ч. обстриг, ла, ло; док., перех. 1. Зрізувати повністю ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну; стригти. Цар прислав одежу, прислав голяра, щоб хлопця прибрали, обстригли, поголили (Калин, Закарп. казки, 1955, 19); На другий день нам уже обстригли кучері. Ми були вояками (Фр., І, 1955, 75); Доки дикі кози в горах держаться, не хиляться вони перед тим, хто забажає їх обстригти (Крим., Вибр., 1965, 107); // Обрізаючи або підрізаючи ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну, нігті, вкорочувати їх. З-під рук у батька вхопила [Тоня] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати, вкорочувати свої вії (Гончар, Тронка, 1963, 65); Веліла [панія].. дівчинці косу обстригти... (Морд., І, 1958, 145).
2. тільки док., перен., розм. Поживитися за чийсь рахунок. [Боб:] Звідки маєш гроші? [Андрій:] Заробив. У південноафриканських шахтах. [Боб:] Ага! Значить, обстриг англійців (Галан, І, 1960, 366).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обстригаю | обстригаємо |
2 особа | обстригаєш | обстригаєте |
3 особа | обстригає | обстригають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обстригатиму | обстригатимемо |
2 особа | обстригатимеш | обстригатимете |
3 особа | обстригатиме | обстригатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обстригав | обстригали |
Жіночий рід | обстригала | |
Середній рід | обстригало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обстригаймо | |
2 особа | обстригай | обстригайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обстригаючи | |
Минулий час | обстригавши |