обструкціоніст
ОБСТРУКЦІОНІСТ, а, ч. Учасник або прихильник обструкції.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обструкціоніст | обструкціоністи |
Родовий | обструкціоніста | обструкціоністів |
Давальний | обструкціоністові, обструкціоністу | обструкціоністам |
Знахідний | обструкціоніста | обструкціоністів |
Орудний | обструкціоністом | обструкціоністами |
Місцевий | на/у обструкціоністі, обструкціоністові | на/у обструкціоністах |
Кличний | обструкціоністе | обструкціоністи |