обточування
ОБТОЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обточувати. Обточування на токарному верстаті виконується прямим і фасонним інструментом (Стол.-буд. справа, 1957, 163); Сила удару кожної піщинки [яку несе вітер] невелика, але внаслідок постійної дії вона в твердій породі виточує заглиблення, а в деяких випадках просвердлює камінь наскрізь.. Відбувається обточування і видування гірських порід (Фіз. геогр., 5, 1956, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обточування | обточування |
Родовий | обточування | обточувань |
Давальний | обточуванню | обточуванням |
Знахідний | обточування | обточування |
Орудний | обточуванням | обточуваннями |
Місцевий | на/у обточуванні | на/у обточуваннях |
Кличний | обточування | обточування |