обтрушування
ОБТРУШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обтрушувати. Слід застосовувати штучне додаткове запилення шляхом обтрушування пилку із зонтиків одних рослин на інші (Ол. та ефір. культ., 1956, 279); Щоб уникнути втрат урожаю від обтрушування плодів і запобігти обламуванню гілок, під дерева з великим урожаєм підставляли підпори (Колг. Укр., 4, 1962, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обтрушування | обтрушування |
Родовий | обтрушування | обтрушувань |
Давальний | обтрушуванню | обтрушуванням |
Знахідний | обтрушування | обтрушування |
Орудний | обтрушуванням | обтрушуваннями |
Місцевий | на/у обтрушуванні | на/у обтрушуваннях |
Кличний | обтрушування | обтрушування |