обуванка
ОБУВАНКА, и, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що взуття. Що випроваджувало з Березняків головину доньку Катерину? Може, старий батько зобиджав її вдяганкою та обуванкою чи дорікав шматком хліба? (Вол., Місячне срібло, 1961, 179).
2. діал. Мотузок або ремінець, яким прив'язують до ніг постоли, личаки і т. ін.; волока.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обуванка | обуванки |
Родовий | обуванки | обуванок |
Давальний | обуванці | обуванкам |
Знахідний | обуванку | обуванки |
Орудний | обуванкою | обуванками |
Місцевий | на/у обуванці | на/у обуванках |
Кличний | обуванко | обуванки |