обуда
ОБУДА, и, ж., заст. 1. Пробудження. * Образно. Всюди барви, всюди ласки Чарівничої весни; Всюди чується обуда Від німого забуття... (Стар., Поет. тв., 1958, 191).
2. рідко. Стан неспання. - От кому добре спиться!.. Любенький-любенький - чого тільки поважний такий? Чи він і в обуді такий поважний? (Вовчок, І, 1955, 377).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обуда | обуди |
Родовий | обуди | обуд |
Давальний | обуді | обудам |
Знахідний | обуду | обуди |
Орудний | обудою | обудами |
Місцевий | на/у обуді | на/у обудах |
Кличний | обудо | обуди |