обурюватися
ОБУРЮВАТИСЯ1 , ююся, юєшся, недок., ОБУРИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. Виражати почуття гніву, незадоволення, роздратування. Маруся хвилювалася, обурювалася, але о. Василя розворушити було неможливо (Хотк., II, 1966, 61); В душі Михайло часто обурювався на батька, повставав проти його залізної волі, але корився йому (Томч., Жменяки, 1967, 19); Іван Орлюк так обурився, що аж стіл.. затріщав під ударом його кулака (Довж., І, 1958, 284).
2. заст. Збуджуватися, хвилюватися. Обурився ворог; хтось крикнув: - Пали! (Стар., Поет. тв., 1958, 225).
ОБУРЮВАТИСЯ2, ююся, юєшся, недок., ОБУРИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Обвалюватися, обрушуватися. Перед очима виростали якісь високі стіни, страхітні скелі - мертві, страшні. Здавалось - ось-ось зразу обуряться на нас, задавлять (Вас., І, 1959, 310).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обурююся | обурюємося |
2 особа | обурюєшся | обурюєтеся |
3 особа | обурюється | обурюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обурюватимуся | обурюватимемося |
2 особа | обурюватимешся | обурюватиметеся |
3 особа | обурюватиметься | обурюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обурювався | обурювалися |
Жіночий рід | обурювалася | |
Середній рід | обурювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обурюймося | |
2 особа | обурюйся | обурюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обурюючись | |
Минулий час | обурювавшись |