обшукувати
ОБШУКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБШУКАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Робити обшук. Товариші по камері гуртом виряджали його: давали йому теплішу одежу, розсипали поза підкладкою піджака тютюн та сірники, щоб не знайшли, коли будуть його обшукувати (Вас., І, 1959, 71); Давид сказав: - Листа я не оддам. Мене ж обшукували. Немає в мене (Головко, II, 1957, 165); - Де ти гроші подів, ледащо, кажи, де?.. - Обшукайте його скрізь, раю, може, де знайдете (Коцюб., І, 1955, 304); Поліція.. обшукала лабораторію і навіть кабінет одного професора (Л. Укр., V, 1956, 185).
2. Оглядаючи все, старанно шукати кого-, що-небудь. Двічі бігав Кузька в ліс, обшукував мало не кожний кущ, на кожній стежці приглядався до слідів (Донч., VI, 1957, 40); Увага Черниша прикута до кладовища. Він обшукує поглядом той прямокутник, що лисніє мармуровими плитами, надмогильними стовпцями, біліє крилатими серафимами (Гончар, І, 1954, 217); Вона знайде.. людей; оддасть їм усі свої гроші.. і з ними обшукає плавні та знайде Остапа (Коцюб., І, 1955, 363); Кульжан ніде не було. Зейнеб розхвилювалася. Вона скликала людей і наказала ще раз обшукати стоянку (Тулуб, В степу.., 1964, 74).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обшукую | обшукуємо |
2 особа | обшукуєш | обшукуєте |
3 особа | обшукує | обшукують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обшукуватиму | обшукуватимемо |
2 особа | обшукуватимеш | обшукуватимете |
3 особа | обшукуватиме | обшукуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обшукував | обшукували |
Жіночий рід | обшукувала | |
Середній рід | обшукувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обшукуймо | |
2 особа | обшукуй | обшукуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обшукуючи | |
Минулий час | обшукувавши |