овочівницький
ОВОЧІВНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до овочівництва. Досі овочі вирощували майже в усіх колгоспах району. Овочівницькі ділянки були невеликими, що не давало змоги застосовувати на обробітку овочевих культур механізми (Хлібороб Укр., 10, 1965, 6).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | овочівницький | овочівницька | овочівницьке | овочівницькі |
Родовий | овочівницького | овочівницької | овочівницького | овочівницьких |
Давальний | овочівницькому | овочівницькій | овочівницькому | овочівницьким |
Знахідний | овочівницький, овочівницького | овочівницьку | овочівницьке | овочівницькі, овочівницьких |
Орудний | овочівницьким | овочівницькою | овочівницьким | овочівницькими |
Місцевий | на/у овочівницькому, овочівницькім | на/у овочівницькій | на/у овочівницькому, овочівницькім | на/у овочівницьких |