овівати
ОВІВАТИ, аю, аєш і ОВІЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОВІЯТИ, ію, ієш, док., перех. Те саме, що обвівати 1. Вітер затих. Здавалось, ніби він назавжди відмовився овівати розпечену землю (Собко, Шлях.., 1948, 104); З сходу дихнув вітрець і овіяв Остапа (Коцюб., І, 1955, 340); Ялтинський будинок Літфонду.. найбільше відповідає творчому спочинку.. Спокій овіває вас довкола. Творча, благотворна тиша (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 11); Замовк старий. Стояли люди, мов хмара давніх, вічних бід овіяла їх душу сумом (Фр., XIII, 1954, 111).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | овіваю | овіваємо |
2 особа | овіваєш | овіваєте |
3 особа | овіває | овівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | овіватиму | овіватимемо |
2 особа | овіватимеш | овіватимете |
3 особа | овіватиме | овіватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | овівав | овівали |
Жіночий рід | овівала | |
Середній рід | овівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | овіваймо | |
2 особа | овівай | овівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | овіваючи | |
Минулий час | овівавши |