огнище
ОГНИЩЕ, а, с. 1. див. вогнище.
2. іст. Князівський дім. Серед адміністрації князівського господарства були: огнищний тіун, управитель всього князівського дому - огнища (Іст. УРСР, І, 1953, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | огнище | огнища |
Родовий | огнища | огнищ |
Давальний | огнищу | огнищам |
Знахідний | огнище | огнища |
Орудний | огнищем | огнищами |
Місцевий | на/у огнищі | на/у огнищах |
Кличний | огнище | огнища |