огулом
ОГУЛОМ, присл., розм., рідко. 1. Усі (все) разом; гуртом, не розбираючись. Вчителеві нема як серця зірвати, то взяв та й шугнув усяку нечисть із села огулом (Вас., І, 1959, 191).
2. Загалом, в цілому. Було, що Давид раптом спитав у дядька Левонтія: скільки воно десятин у Рокитному всієї землі - і Книшевої, і Губаренкової, і інших - огулом (Головко, II, 1957, 106).