одвільжати
ОДВІЛЬЖАТИ, ає, док., діал. Відволожитися. Зійде та вигріє сонечко - закапле з стріхи, одвільжають і залисняться стежечки (Вовчок, VI, 1956, 304).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одвільжаю | одвільжаємо |
2 особа | одвільжаєш | одвільжаєте |
3 особа | одвільжає | одвільжають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | одвільжав | одвільжали |
Жіночий рід | одвільжала | |
Середній рід | одвільжало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | одвільжаймо | |
2 особа | одвільжай | одвільжайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | одвільжавши |