однаковий
ОДНАКОВИЙ, а, е. Який нічим не відрізняється від інших у чому-небудь; такий самий. Царі, раби - однакові Сини перед богом; І ви вмрете, як і князь ваш І ваш раб убогий (Шевч., І, 1963, 343); Не всім однакова судилась в світі доля (Гл., Вибр., 1951, 149); Чуттями з тобою брати ми, Однакову думку плекаєм (Тич., ІІІ, 1947, 163); // Який ніяк не змінився; такий, як завжди. - Давиде, чого ти сьогодні такий непривітний? - Той смикнув за віжки . - Чого б же я? Я однаковий . - Марія задумано: - Е, ні! (Головко, II, 1957, 41); // Рівний з іншим за розміром, обсягом, кількістю і т. ін. Кайдашиха переміряла весь город упоперек, - і знов обидві половини були однакові (Н.-Лев., II, 1956, 356); Однакова ціна.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | однаковий | однакова | однакове | однакові |
Родовий | однакового | однакової | однакового | однакових |
Давальний | однаковому | однаковій | однаковому | однаковим |
Знахідний | однаковий, однакового | однакову | однакове | однакові, однакових |
Орудний | однаковим | однаковою | однаковим | однаковими |
Місцевий | на/у однаковому, однаковім | на/у однаковій | на/у однаковому, однаковім | на/у однакових |