однодумність
ОДНОДУМНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до однодумний. Критик - на сторожі однодумності письменника і читача (Смолич, Розм. з чит., 1953, 125); Вона рішуче підійшла до автомобіля і, поглядаючи на чоловіка, думала, звідки в нього така однодумність із тим копачем? (Коцюба, Нові береги, 1959, 306).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | однодумність | однодумності |
Родовий | однодумності, однодумности | однодумностей |
Давальний | однодумності | однодумностям |
Знахідний | однодумність | однодумності |
Орудний | однодумністю | однодумностями |
Місцевий | на/у однодумності | на/у однодумностях |
Кличний | однодумносте | однодумності |