однорядний
ОДНОРЯДНИЙ, а, е. Який складається з одного ряду чого-небудь або утворює один ряд, зроблений в один ряд. Однорядні насадження.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | однорядний | однорядна | однорядне | однорядні |
Родовий | однорядного | однорядної | однорядного | однорядних |
Давальний | однорядному | однорядній | однорядному | однорядним |
Знахідний | однорядний, однорядного | однорядну | однорядне | однорядні, однорядних |
Орудний | однорядним | однорядною | однорядним | однорядними |
Місцевий | на/у однорядному, одноряднім | на/у однорядній | на/у однорядному, одноряднім | на/у однорядних |