ожина
ОЖИНА, и, ж. 1. Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та їстівними плодами. В лузі на калину Плететься ожина (Укр.. лір. пісні, 1958, 620); По землі, в ровах і ямах повзе ожина, тьмяно поблискує чорною ягідкою-намистинкою, наче оком у перепілки (Кучер, Прощай.., 1957, 70).
2. Ягоди цієї рослини чорно-сизого кольору. Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою, як темно-багряну ожину ми рвали з тобою в гаю (Сос., Близька далина, 1960, 241).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ожина | ожини |
Родовий | ожини | ожин |
Давальний | ожині | ожинам |
Знахідний | ожину | ожини |
Орудний | ожиною | ожинами |
Місцевий | на/у ожині | на/у ожинах |
Кличний | ожино | ожини |