озлоблювати
ОЗЛОБЛЮВАТИ, юю, юєш і ОЗЛОБЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОЗЛОБИТИ, лоблю, лобиш; мн. озлоблять; док., перех. Викликати сильне роздратування, злість; злити. - Говорю се до того, що я вже поклав був собі виховати з Франка свого наступника на університеті. От що... А ми озлоблюємо його (Кол., Терен.., 1959, 358); Признаюсь, що коли мене вживання іншомовних слів без потреби озлобляє (бо це утруднює наш вплив на масу), то деякі помилки тих, хто пише у газетах, зовсім уже можуть вивести з себе (Ленін, 40, 1974, 47); // Робити впертим, затятим, немилосердним. Зоставшись сама, мордувалася тим, що озлобила собі серце проти сина, не поступається з упертості, робить на гірше йому й собі (Дор., Не повтори.., 1968, 236).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озлоблюю | озлоблюємо |
2 особа | озлоблюєш | озлоблюєте |
3 особа | озлоблює | озлоблюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озлоблюватиму | озлоблюватимемо |
2 особа | озлоблюватимеш | озлоблюватимете |
3 особа | озлоблюватиме | озлоблюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | озлоблював | озлоблювали |
Жіночий рід | озлоблювала | |
Середній рід | озлоблювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озлоблюймо | |
2 особа | озлоблюй | озлоблюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | озлоблюючи | |
Минулий час | озлоблювавши |