ознайомлений
ОЗНАЙОМЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ознайомити. Виставка картин Мурашка немовби сама нам підказує, що молоді письменники, крім літератури, повинні ще добре бути ознайомленими і з творами малярськими (Тич., III, 1957, 101).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ознайомлений | ознайомлена | ознайомлене | ознайомлені |
Родовий | ознайомленого | ознайомленої | ознайомленого | ознайомлених |
Давальний | ознайомленому | ознайомленій | ознайомленому | ознайомленим |
Знахідний | ознайомлений, ознайомленого | ознайомлену | ознайомлене | ознайомлені, ознайомлених |
Орудний | ознайомленим | ознайомленою | ознайомленим | ознайомленими |
Місцевий | на/у ознайомленому, ознайомленім | на/у ознайомленій | на/у ознайомленому, ознайомленім | на/у ознайомлених |