ознаменовувати
ОЗНАМЕНОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗНАМЕНУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Бути свідченням, вираженням чого-небудь; характеризувати собою що-небудь. Повстання в Одесі і перехід на сторону революції броненосця "Потемкин" ознаменували новий і великий крок вперед у розвитку революційного руху проти самодержавства (Ленін, 10, 1970, 319); Своєю художньою, публіцистичною і науковою діяльністю він [І. Франко] ознаменував цілу епоху в українській літературі (Іст. укр. літ.. І, 1954, 499).
2. Відзначати, виділяти, характеризувати чимось яку-небудь визначну подію, урочисту дату і т. ін. Певне, що всі ті, у кого серце не скаменіло під натиском щоденних клопотів, ознаменують святкуванням Вашу [М. В. Лисенка] 25-тилітню невсипущу працю (Мирний, V, 1955, 371); // Робити що-небудь знаменним, визначним, пам'ятним. Артіль імені Шевченка ознаменувала завершення суцільної колективізації насамперед тим, що заклала п'ятдесятигектарний сад (Вол., Самоцвіти, 1952 122).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ознаменовую | ознаменовуємо |
2 особа | ознаменовуєш | ознаменовуєте |
3 особа | ознаменовує | ознаменовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ознаменовуватиму | ознаменовуватимемо |
2 особа | ознаменовуватимеш | ознаменовуватимете |
3 особа | ознаменовуватиме | ознаменовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ознаменовував | ознаменовували |
Жіночий рід | ознаменовувала | |
Середній рід | ознаменовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ознаменовуймо | |
2 особа | ознаменовуй | ознаменовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ознаменовуючи | |
Минулий час | ознаменовувавши |