означальний
ОЗНАЧАЛЬНИЙ, а, е, грам. Прикм. до означення 2. Означальний характер дієприкметника виявлений у ньому значно виразніше, ніж дієслівні ознаки (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 329).
Означальне підрядне речення - підрядне речення, що розкриває зміст вираженого займенником означення головного речення або виступає як розгорнуте означення до члена головного речення.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | означальний | означальна | означальне | означальні |
Родовий | означального | означальної | означального | означальних |
Давальний | означальному | означальній | означальному | означальним |
Знахідний | означальний, означального | означальну | означальне | означальні, означальних |
Орудний | означальним | означальною | означальним | означальними |
Місцевий | на/у означальному, означальнім | на/у означальній | на/у означальному, означальнім | на/у означальних |