окольництво
ОКОЛЬНИЦТВО, а, с., іст. Посада і звання окольничого в давній Русі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окольництво | окольництва |
Родовий | окольництва | окольництв |
Давальний | окольництву | окольництвам |
Знахідний | окольництво | окольництва |
Орудний | окольництвом | окольництвами |
Місцевий | на/у окольництві | на/у окольництвах |
Кличний | окольництво | окольництва |