окраїна
ОКРАЇНА, и, ж. 1. Крайня частина якої-небудь території; край. На південно-східній окраїні Західно-Сибірської низовини виявлено мільярдні запаси бурих залізняків (Наука.., 8, 1958, 19).
2. Частина держави (звичайно прикордонна), віддалена від її центру. Незважаючи на багатющі природні ресурси, дореволюційний Казахстан належав до найвідсталіших окраїн Росії (Наука.., 12, 1956, 32).
3. Те саме, що околиця 1. Будинки дивної краси Ростуть на пустирях окраїн... (Рильський, Сад.., 1955, 47); Йдуть вони на окраїну міста, де трамвай поверта свою путь (Сос., І, 1957, 328).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окраїна | окраїни |
Родовий | окраїни | окраїн |
Давальний | окраїні | окраїнам |
Знахідний | окраїну | окраїни |
Орудний | окраїною | окраїнами |
Місцевий | на/у окраїні | на/у окраїнах |
Кличний | окраїно | окраїни |