омерзити
ОМЕРЗИТИ, ржу, рзиш, док., перех., заст. Вчинити блюзнірство щодо кого-, чого-небудь. Люде, род лукавий, Господнюю святую славу Ростлили - і чужим богам Пожерли жертви, омерзили І пресвятого, горе вам! (Шевч., II, 1953, 422); // Опоганити, осквернити. Знала, що якби рішила не піти, то хіба би мусила відразу й руки на себе наложити. Все одно опришок, як демон, мучив би її привидами півночі, омерзив би кожен крок в домі, затруїв би повітря й їжу. Тому пішла (Хотк., II, 1966, 132).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | омержу | омерзимо |
2 особа | омерзиш | омерзите |
3 особа | омерзить | омерзять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | омерзив | омерзили |
Жіночий рід | омерзила | |
Середній рід | омерзило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | омерзімо | |
2 особа | омерзи | омерзіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | омерзивши |