омонімія
ОМОНІМІЯ, ї, ж. Звуковий збіг різних за значенням слів або їх форм. Одна з найцікавіших теоретичних розвідок останнього часу - доповідь М. Т. Рильського на IV з 'їзді славістів про переклад з однієї слов 'янської мови на іншу - вказує на першочергову важливість розв 'язання саме лінгвістичних питань (міжмовна омонімія.., роль запозиченої лексики.., відтворення реалій, діалектизмів і т. д.) (Мовозн., XVIII, 1963, 73).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | омонімія | омонімії |
Родовий | омонімії | омонімій |
Давальний | омонімії | омоніміям |
Знахідний | омонімію | омонімії |
Орудний | омонімією | омоніміями |
Місцевий | на/у омонімії | на/у омоніміях |
Кличний | омоніміє | омонімії |