онучник
ОНУЧНИК, а, ч., діал. Ганчірник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | онучник | онучники |
Родовий | онучника | онучників |
Давальний | онучникові, онучнику | онучникам |
Знахідний | онучника | онучників |
Орудний | онучником | онучниками |
Місцевий | на/у онучнику, онучникові | на/у онучниках |
Кличний | онучнику | онучники |