опалублений
ОПАЛУБЛЕНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. мин. ч. до опалубити 1. Канал вирує під камінним, тесаним склепінням, а на ньому здіймаються риштовання й опалублені каркаси (Ле, Міжгір'я, 1953, 432).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опалублений | опалублена | опалублене | опалублені |
Родовий | опалубленого | опалубленої | опалубленого | опалублених |
Давальний | опалубленому | опалубленій | опалубленому | опалубленим |
Знахідний | опалублений, опалубленого | опалублену | опалублене | опалублені, опалублених |
Орудний | опалубленим | опалубленою | опалубленим | опалубленими |
Місцевий | на/у опалубленому, опалубленім | на/у опалубленій | на/у опалубленому, опалубленім | на/у опалублених |