опанча
ОПАНЧА, і, ж. Старовинний верхній одяг, що мав вигляд широкого плаща. Гола шия і грудина [в чабана]; А з кремезного плеча Висне з стравою торбина І широка опанча (Щог., Поезії, 1958, 276); Василько взув постоли, одягнув темну сорочку й кафтан, .. зверху надів опанчу і пішов за Данилом (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 303).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опанча | опанчі |
Родовий | опанчі | опанч |
Давальний | опанчі | опанчам |
Знахідний | опанчу | опанчі |
Орудний | опанчею | опанчами |
Місцевий | на/у опанчі | на/у опанчах |
Кличний | опанче | опанчі |