опеньок
ОПЕНЬОК, нька, ч. Їстівний гриб з жовтуватою шапинкою на тонкій високій ніжці, що звичайно росте купками на пеньках або біля коренів дерев. Голодному й опеньки м 'ясо (Укр.. присл.., 1955, 47); Гостро пахло грибами. Та ось і вони! Високі, на тонких ніжках! Ціла купа! Опеньки! (Донч., IV, 1957, 79); * У порівн. Кива головою, мов сухий опеньок (Номис, 1864, № 8518); Ядвіга була стара та суха, як опеньок (Н.-Лев., II, 1956, 72).
Велике диво - опеньки! - про щось таке, що не має значення, не варте уваги.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опеньок | опеньки |
Родовий | опенька | опеньків |
Давальний | опенькові, опеньку | опенькам |
Знахідний | опеньок | опеньки |
Орудний | опеньком | опеньками |
Місцевий | на/у опеньку | на/у опеньках |
Кличний | опеньку | опеньки |