оплескувати
ОПЛЕСКУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко. Те саме, що аплодувати. В залі довго мені оплескували (Сміл., Сашко, 1954, 265).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оплескую | оплескуємо |
2 особа | оплескуєш | оплескуєте |
3 особа | оплескує | оплескують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оплескуватиму | оплескуватимемо |
2 особа | оплескуватимеш | оплескуватимете |
3 особа | оплескуватиме | оплескуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оплескував | оплескували |
Жіночий рід | оплескувала | |
Середній рід | оплескувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оплескуймо | |
2 особа | оплескуй | оплескуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оплескуючи | |
Минулий час | оплескувавши |