опломбований
ОПЛОМБОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опломбувати. Опломбована тара.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опломбований | опломбована | опломбоване | опломбовані |
Родовий | опломбованого | опломбованої | опломбованого | опломбованих |
Давальний | опломбованому | опломбованій | опломбованому | опломбованим |
Знахідний | опломбований, опломбованого | опломбовану | опломбоване | опломбовані, опломбованих |
Орудний | опломбованим | опломбованою | опломбованим | опломбованими |
Місцевий | на/у опломбованому, опломбованім | на/у опломбованій | на/у опломбованому, опломбованім | на/у опломбованих |