опоетизований
ОПОЕТИЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опоетизувати. Розбійник Рінальдо.. викликав у його палкій уяві захоплюючий образ Олекси Довбуша, опоетизований народними легендами та піснями (Кол., Терен.., 1959, 78); Великий місяць скоріше нагадував свою карикатуру у дитячих зошитах, ніж опоетизоване млинове коло (Вільде, Сестри.., 1958, 568); // опоетизовано, безос. присудк. сл. "Фархад і Шірін" - найкраща з п 'яти поем Навої, де оспівано любов до свободи, опоетизовано творчу працю (Рад. літ-во, 9, 1968, 36).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опоетизований | опоетизована | опоетизоване | опоетизовані |
Родовий | опоетизованого | опоетизованої | опоетизованого | опоетизованих |
Давальний | опоетизованому | опоетизованій | опоетизованому | опоетизованим |
Знахідний | опоетизований, опоетизованого | опоетизовану | опоетизоване | опоетизовані, опоетизованих |
Орудний | опоетизованим | опоетизованою | опоетизованим | опоетизованими |
Місцевий | на/у опоетизованому, опоетизованім | на/у опоетизованій | на/у опоетизованому, опоетизованім | на/у опоетизованих |