органік
ОРГАНІК, а, ч., розм. Фахівець з органічної хімії. Хіміки-органіки здійснили цікаві дослідження з теорії кольоровості органічних сполук і механізмів органічних реакцій (Наука.., 12, 1957, 8); Школа харківських органіків.. відома дослідженнями у галузі ультрафіолетової спектроскопії ароматичних і гетероциклічних сполук (Розв. науки в УРСР.., 1957, 239).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | органік | органіки |
Родовий | органіка | органіків |
Давальний | органікові, органіку | органікам |
Знахідний | органіка | органіків |
Орудний | органіком | органіками |
Місцевий | на/у органіку, органікові | на/у органіках |
Кличний | органіку | органіки |
органіка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | органіка | органіки |
Родовий | органіки | органік |
Давальний | органіці | органікам |
Знахідний | органіку | органіки |
Орудний | органікою | органіками |
Місцевий | на/у органіці | на/у органіках |
Кличний | органіко | органіки |