орлиця
ОРЛИЦЯ, і, ж. Самиця орла. Повисши в небі на крилах, Клектала хижая орлиця, І, вчувши клекіт, в комишах Ховалась боязкая птиця (Щог., Поезії, 1958, 376); * Образно. Скрізь дівчата Батьківщини, орлиці наших днів, на варті трудовій (Сос., II, 1958, 80); * У порівн. Знайшли її [Варку] у хаті, у кутку, стали брати - вона одбивалася, мов орлиця дика (Вовчок, І, 1955, 175).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | орлиця | орлиці |
Родовий | орлиці | орлиць |
Давальний | орлиці | орлицям |
Знахідний | орлицю | орлиць |
Орудний | орлицею | орлицями |
Місцевий | на/у орлиці | на/у орлицях |
Кличний | орлице | орлиці |