орфоепія
ОРФОЕПІЯ, ї, ж. Система загальноприйнятих правил літературної вимови якої-небудь мови. Орфоепія включає вимову звуків, звукосполучень, словесний (складовий) наголос та інтонування живої мови (Наука.., 11, 1969, 47); // Вимова слів відповідно до таких правил.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | орфоепія | орфоепії |
Родовий | орфоепії | орфоепій |
Давальний | орфоепії | орфоепіям |
Знахідний | орфоепію | орфоепії |
Орудний | орфоепією | орфоепіями |
Місцевий | на/у орфоепії | на/у орфоепіях |
Кличний | орфоепіє | орфоепії |