осаджуючий
ОСАДЖУЮЧИЙ, а, е, спец. Дієпр. акт. теп. ч. до осаджувати 6. Осаджуючий реагент.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | осаджуючий | осаджуюча | осаджуюче | осаджуючі |
Родовий | осаджуючого | осаджуючої | осаджуючого | осаджуючих |
Давальний | осаджуючому | осаджуючій | осаджуючому | осаджуючим |
Знахідний | осаджуючий, осаджуючого | осаджуючу | осаджуюче | осаджуючі, осаджуючих |
Орудний | осаджуючим | осаджуючою | осаджуючим | осаджуючими |
Місцевий | на/у осаджуючому, осаджуючім | на/у осаджуючій | на/у осаджуючому, осаджуючім | на/у осаджуючих |